НА ПОЛТАВЩИНІ РЕФОРМУЮТЬ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНУ ОСВІТУ
На розширеному засіданні регіональної ради професійної освіти обговорили пріоритети розвитку системи профтехосвіти й підготовки кваліфікованих кадрів згідно з потребами регіонального ринку праці.
Захід ініціював голова Полтавської ОДА Валерій Головко. Серед учасників — керівництво області, представники ради стейкхолдерів, депутати облради, члени обласної комісії з питань освіти, науки та культури, керівники галузевих департаментів ПОДА, обласний центр зайнятості, замовники робітничих кадрів, директори професійно-технічних навчальних закладів.
— Завдання для області на найближчий час — визначитися, які професії найнеобхідніші, — говорить Валерій Головко. — Міністерство освіти дає нам можливість реалізувати такий проект. До сьогодні статус профтехучилищ був досить низький. І наше завдання — подолати прірву, яка існує між ними й роботодавцями.
Також зазначив, що студенти училищ, отримавши освіту, не можуть знайти роботу, тому замовником і регулятором набору повинен виступати роботодавець. Цей формат, за словами посадовця, дозволить почути роботодавців і втілити таку модель освітніх закладів, випускники якої будуть затребуваними.
— На сьогодні наповнення училищ недостатнє, тому існує дефіцит робітничих професій на підприємствах.З іншого боку маємо в центрах зайнятості безробітних, — продовжує Валерій Головко.
Реорганізація закладів підготовки фахівців — завдання Уряду. Голова ОДА закликав виконати це відповідально й швидко, не розтягуючи на місяці.
— Минулого року ми переходили з державного замовлення трудових кадрів на регіональне, а через місяць затверджуватимемо нове, — повідомив заступник голови Полтавської ОДА Олег Пругло. — Важливо зберегти наші навчальні заклади, їхній потенціал, але дивитися на перспективу. Ця реформа покликана виконувати завдання, поставлене роботодавцями. Тобто розвивати потрібні їм напрямки й професії.
Виконавчий директор регіонального відділення УСПП у Полтавській області Володимир Псєха повідомив, що провідним промисловим підприємствам області складно знайти потрібних працівників через дефіцит кадрів та низьку якість робочої сили. Постійно зростає потреба в кваліфікованих спеціалістах: слюсарах металоконструкцій, та спеціалістах зїх складання, електромонтерах, верстатниках широкого профілю, токарах, фризерувальниках, операторах верстатів з програмою керування, електрозварювальниках автоматів та напівавтоматів.
— На сьогодні відчувають справжній кадровий голод такі промислові гіганти як ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», АвтоКрАЗ, Кременчуцький колісний завод, Полтавський машинобудівний завод, Полтавський ГЗК, — говорить Володимир Псєха. — У січні-березні ми вивчали попит і з’ясували потребу в кваліфікованих кадрах. Дефіцит слюсарів з механо-складальних робіт — 278, електрозварювальників — 152, токарів — 106.
Спеціалісти говорять про гостру невідповідність пропозиції робочої сили за профознакою до потреб роботодавців. Разом з тим маємо надлишок кухарів, перукарів та операторів комп’ютерного набору. В переважній більшості підприємства Полтавщини є осередками ветеранів праці, чий досвід немає кому передати.
— Постійно відбувається перетік кадрів з одного підприємства на інше, а кваліфікованого резерву немає, — говорить Володимир Псєха. — Уже 7-8 років ті самі кадри кочують з одного підприємства на інше.
Стандарти освіти профтехучилищ дозволяють підготувати кваліфікованого робітника IV-V розряду не менш ніж за 4 роки. Далі має бути база для праці, де молодий спеціаліст засвоює ці знання, а з часом відбувається поглиблення кваліфікації. За словами Володимира Псєхи, зараз цього не відбувається, тому що найкращі фахівці виїжджають за кордон.
Обласний центр зайнятості спільно з провідними підприємствами Кременчука дослідили, що понад 80% наших спеціалістів працює в Чехії, Польщі й Росії. Роботодавці готові створювати умови для індивідуального супроводу кожного молодого спеціаліста, але просять їх почути й готувати молодь за тими професіями й з таким набором знань і вмінь, які б відповідали сучасному рівню завдань.
— Ви — головні надавачі роботи, — підсумував Олег Пругло. — Всі навчальні заклади готові до співпраці, й не тільки направляти на практику, а й з вашою допомогою оснастити класи, і вже є позитивні приклади.
Директор Департаменту освіти й науки Полтавської ОДА Олена Харченко подякувала за ініціативу в проведенні наради:
— Звичайна профтехосвіта — це сфера, максимально інтегрована у виробництво. Вона має бути пристосована до вимог сьогодення, й відповідати держстандартам та задовольняти регіональний ринок праці. Після отримання відповідної законодавчої бази на Полтавщині створено базу стейкхолдерів.
Ключове завдання в реалізації державної політики у сфері освіти — затвердження плану регіонального розвитку профтехосвіти регіону і затвердження плану регіонального замовлення. А також модернізація самих навчальних закладів.Так, у Горішніх Плавнях з двох створено вище професійне гірничо-будівельне училилище. За рахунок економії штатних одиниць, економія — 700 тис грн.
У Кременчуці три освітні заклади об’єдналися, щоб утворити Єдиний регіональний центр профтехосвіти з економією — 1 млн 150 тис грн.
Також на стадії завершення створення Регіонального центру профтехосвіти Зінькову шляхом об’єднання двох навчальних закладів. Наступний етап — економія за рахунок зменшення малокомплектних груп та проведення термомодернізації навчальних закладів.